Адвокат у Львові » Юридична думка » Поділ спадкового майна між спадкоємцями
розділ спадщини

Тема поділу спадкового майна є актуальною у тому випадку, якщо після смерті спадкодавця в наявності є декілька спадкоємців. Згідно статті 1278 Цивільного Кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. За загальним правилом спадкоємці спадковують в рівних частках не лише речові права, але й зобов’язальні права, права інтелектуальної власності, а також обов’язки спадкодавця.

Існують такі способи поділу спадкового майна:

  • поділ за домовленістю між спадкоємцями;
  • поділ в рамках судового провадження.

Поділ майна за домовленістю між спадкоємцями

Такий варіант можливий, якщо спадкоємці можуть узгодити поділ спадкового майна між собою в договірному порядку. Цивільний Кодекс України не містить прямого посилання на такий різновид договору. Однак стаття 6 цього кодексу передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. У листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначено, що спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть укласти договір про поділ спадкового майна. Таким чином, у договорі спадкоємці можуть визначати, яке майно переходить у власність кожному спадкоємцю, визначити конкретні речі, права та обов’язки. Договором про поділ спадщини сторони можуть погодити розподіл самого майна, проте право власності на майно оформляються свідоцтвом про право на спадщину, яке видається нотаріусом з урахуванням домовленостей сторін про розподіл спадкового майна.

При вирішенні питання поділу майна необхідно враховувати що право на обов’язкову частку мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Також варто звернути увагу на статтю 357 Цивільного Кодексу, згідно якої частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

Поділ спадкового майна через суд

Якщо не вдалося досягнути домовленості про поділ спадкового майна, тоді виділ часток в натурі можна здійснити через суд. У такому випадку спадкоємець може подати позов про виділ частки майна в натурі.Суд прийматиме рішення опираючись на правові позиції сторін. Якщо не буде неможливості рівномірно розділити майно в натурі між спадкоємцями , законом передбачено можливість компенсації частки його вартості тій стороні- спадкоємцю, яка отримала найменшу частку майна спадкодавця. Компенсація може здійснюватися у грошовому еквіваленті або у натурі. Невідповідність успадкованого майна в матеріальному еквіваленті може компенсовуватись за згодою усіх сторін- спадкоємців.