Адвокат у Львові » Юридична думка » В яких випадках і як оскаржити батьтківство
оскарження батьківства

Згідно статті 5 Сімейного Кодексу держава охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім’ї. Батьківство та материнство обумовлюють виникнення відповідних прав та обов’язків щодо дитини. Згідно статистики розгляду судових справ спори про оспорення батьківства та материнства є досить поширеними.

Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини.

Процедура оспорювання батьківства

Особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Таке оспорювання можливе після народження дитини і до досягнення дитиною повноліття. Чоловік, який записаний батьком дитини має право оспорити своє батьківство наступних випадках:

  1. якщо дитина народжена у шлюбі;
  2. якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
  3. якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.

Згідно статті 129 Сімейного кодексу України, чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства. В такій ситуації відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з’ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. При розгляді такого спору застосовується позовна давність терміном 1 рік. Перебіг позовної давності починається з моменту коли особа дізналася, або могла дізнатися про своє батьківство.

Для того, щоб суд розглянув вимогу про оспорювання батьківства необхідно звернутися до суду з відповідною позовною заявою. До позовної заяви слід долучити квитанцію про сплату судового збору, додатки до позовної заяви, які підтверджують Вашу правову позицію, та екземпляр позову з додатками для сторони по справі. Якщо Ви ставите вимогу про виключення з актового запису слід залучити органи РАЦСУ в якості третьої особи без самостійних вимог. Якщо позов подається чоловіком, який вважає себе батьком дитини до особи, яка записана батьком – слід залучити матір дитини в якості третьої особи без самостійних вимог до розгляд цієї справи.

Під час підготовки позову слід зібрати грунтовну доказову базу, яка підсилюватиме Вашу правову позицію та підтверджуватиме Ваші позовні вимоги.

Важливим нюансом є те, що є певні випадки, коли особа, яка зареєстрована батьком дитини не може оспорити батьківство. Таке обмеження має місце у випадку, якщо батько дитини заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду, а також надав згоду на штучне заплідення своєї дружини.

Доказова база для оспорювання батьківства

Сімейний кодекс не надає конкретний перелік доказів, які можуть підтвердити позовні вимоги при оспорюванні батьківства. Беручи до уваги положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути показання свідків, речові докази, результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз. В такій категорії справ необхідно довести відсутність кровного споріднення між дитиною та особою, що записана батьком дитини. Що робити, якщо сторона по справі ухиляється від проведення ексертизи? Відповідь на це питання міститься в Постанові Пленум Верховного Суду Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006 року. В даній постанові зазначається, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.

Згідно статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Тобто, якщо особа, щодо якї призначена експертиза ухиляється від проведення такї, тоді суд може визначити батьківство особи без проведення такої експертизи.

Верховний Суд України своїй постанові зазначив настпну правову позицію. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду насамперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.