Про забезпечення функціонування української мови як державноїОднією з найактуальніших змін в законодавстві за січень 2021 року є перехід сфери обслуговування на українську мову. Згідно ч.1-2 статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Один з спеціалістів IT – сфери подав офіційний запит до Міністерства культури та інформаційної політики України. Звернення стосувалось надання роз’яснення положень вищезазначеного закону щодо застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів вебсайтів. Йому було надано офіційне тлумачення, в якому зазначалося наступне. Згідно прикінцевих та перехідних положень цього Закону застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів вебсайтів набирає чинності 16.07.2022 року. При здійсненні переходу користувачем, який знаходиться в Україні на офіційні веб – сайти органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій державної та комунальної власності, засобів масової інформації зареєстровані в Україні, суб’єкти господарювання, що реалізовують товари та надають послуги на території України та зареєстровані в Україні виконуються державною мовою. Поряд з версіями інтернет представництв (вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії виконані іншими мовами. Україномовна версія сайту повинна завантажуватися автоматично, з якої користувач може здійснити перехід на іншомовні версії сайту. Для користувача повинна існувати можливість легкої зміни мовної версії сайту. Звичайно даний лист носить рекомендаційний характер, на відміну від Закону України « Про забезпечення функціонування української мови як державної», однак його зміст не суперечить Закону, а навпаки дає детальніше його тлумачення. Отже, власники вебсайтів мають певний час (до 16.07.2022 р.) для приведення своїх вебсайтів у відповідність до вимог законодавства про мову.

Далі привожу повний текст відповіді на звернення до міністерства культури та інформаційної політики України:

зверення про роз'яснення мовного закону

друга частина відпопіді на звернення

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

вул. Івана Франка, 19, м. Київ, 01601, тел./факс: (044) 235-32-57, тел. (044) 235-23-78

чаї: іпбоклокір.омлиа, зеб-війс: Мирг/ткір,воума! код згідно з ЄДРПОУ 43220275

від 20 р. нам від 20 р.

Шановний ХХХХХ!

Міністерство культури та інформаційної політики України опраціювало. Ваше звернення, отримане від Урядового контактного центру від 16.01.2021 Хе ФЕ-11ХХХХХХ (вх. реєстраційний МКІП Ж» Ф-69/21 від 18.01.2021), стосовно роз’яснення положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) щодо застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів вебсайтів та інформує про таке.

Застосування державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів вебсайтів врегульовано у частині шостій статті 27 Закону, яка згідно з абзацом 9 пункту 1 розділу ІХ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону набирає чинності через три роки з дня набрання чинності цим Законом, тобто 16.07.2022.

В абзаці першому частини шостої статті 27 Закону зазначено, що Інтернет- представництва (в тому числі вебсайти, вебсторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі вебсайтів, вебсторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змієтом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Вважаємо, що вказані положення варто розуміти так: при здійсненні переходу (завантаження) користувачем, який знаходиться Україні, на вебсайти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, які поряд з версією державною мовою, мають іншомовні версії, автоматично (безумовно) повинна завантажитися версія вебсайту, виконана державною мовою, з якої користувач може здійснити перехід на іншомовні версії сайту.

З системного аналізу норм Закону вбачаємо можливим варіант, за якого користувачу надається можливість зберегти його вибір щодо мовної версії вебсайту для її наступних завантажень цим же користувачем. При цьому для такого користувача повинна бути забезпечена можливість легкої зміни його попереднього вибору на версію вебсайту, виконану державною мовою та, відповідно, збереження такого вибору.

Принагідно зазначаємо, що 16.01.2021 набрала чинності стаття 30 Закону, нормами якої унормовано застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

У частинах другій та четвертій вказаної статті зазначено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. Суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, визначеної Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою. Цей лист носить інформаційний характер, не є нормативно-правовим актом ї не встановлює правових норм.

Теги статті: /