Заборона використання торгової марки «Цитрус»

торгова марка Цитрус

Заборона використання торгової марки «Цитрус». Ця торгова марка є давно відомою в Україні, саме тому справа набула резонансного характеру. Попередньо позовну заяву було подано Товариством з обмеженою відповідальністю “Е-Тікетс Сервіс Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Т-Рент” , Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТ-Інвест”, Державного підприємства “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент) про про визнання недійсними договорів та скасування рішення. До моменту прийняття рішення по даній справі позивачі подали заяву про забезпечення позову. 04 січня 2022 року Господарський суд м. Києва задовільнив заяву про забезпечення позову. Однією з вимог цієї заяви була заборона будь-кому використовувати знак для товарів і послуг за свідоцтвами на знак для товарів і послуг: «ЦИТРУС дискаунт» за свідоцтвом України №81885 від 10.09.2007 (заявка №m200601806 від 09.02.2006); «CITRUS discount» за свідоцтвом України №81886 від 10.09.2007 (заявка №m200601808 від 09.02.2006); «ЦИТРУС» за свідоцтвом України №99614 від 25.11.2008 (заявка №m200620346 від 22.12.2006); «CITRUS» за свідоцтвом України №99615 від 25.11.2008 (заявка №m200620348 від 22.12.2006); «ЦИТРУС гаджети та аксесуари» за свідоцтвом України №171614 від 10.06.2013 (заявка №m201207532 від 28.04.2021); «eton» за свідоцтвом України №177210 від 25.10.2013 (заявка №m201111467 від 21.07.2011); «like.bike» за свідоцтвом України №216562 від 12.09.2016 (заявка №m201602991 від 17.02.2016); «AIR MUSIC» за свідоцтвом України №217278 від 26.09.2016 (заявка №m201607671 від 08.04.2016); «L.А.Р.Т.І.» за свідоцтвом України №218377 від 25.10.2016 (заявка №m201604812 від 10.03.2016) та «CITRUS» за свідоцтвом України №228492 (заявка №m201627870 від 13.12.2016) та позначення під час представлення продуктів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу, використання у доменному імені, розміщення в мережі Інтернет на веб-сторінках і на веб-сайтах інформації, що дозволяє покупцям зручно оглядати, купувати і замовляти ці товари з веб-сторінок і веб-сайтів в мережі Інтернет, в тому числі наносити їх на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано. Підставою для подачі заяви про забезпечення позову було існування ризику реєстрації ДП «Укрпатент» факту передачі прав на торговельні марки на підставі інших документів та стосовно іншого покупця, що є достатньо обгрунтованим припущенням, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист порушених прав ТОВ «E-Tікетс Сервіс Україна», а для їх відновлення заявнику необхідно буде вживати додаткових заходів шляхом повторного звернення до суду з новими позовами та відповідно нести додаткові витрати, що суперечить завданню господарського судочинства.

Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню. ТОВ “Е-Тікетс Сервіс Україна” звернулось до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а тому судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 904/2641/19. Втім Відповідачі мають право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку, оскільки строк на апеляційне оскарження ще не завершився.

Цікавим є те, що саму позовну заяву залишено без руху. Позивачем заявлено 12 (дванадцять) вимог немайнового характеру. При цьому, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” передбачено, що з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн. Отже, за розгляд справи повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 27 240,00 грн. (2270,00 грн. х 12). Однак, позивачем взагалі не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено. Ухвалу про залишення без руху було винесено 10.01.2022, строк для усунення недоліків становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Справу справедливо можна віднести до категорії масштабних, цікавих та довготривалих.

Теги статті: