Правова позиція Верховного Суду України щодо видачі обмежувального припису визначила скріншоти повідомлень з телефону та планшету належими та допустимими доказами.
13.07.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу на рішення першої та апеляційної інстанції щодо видачі обмежувального припису.
Попередньо в 2019 році постраждала особа звернулась до суду із заявою, у якій просила видати обмежувальний припис терміново на 6 місяців, яким заборонити колишньому чоловіку вести листування й телефонні переговори, та у будь-якій спосіб спілкуватися або контактувати через інші засоби зв`язку з нею та постраждалою дитиною особисто і через третіх осіб та зобов`язати пройти відповідну програму для кривдників на строк до 12 місяців.
Шлюб постраждалої особи з кривдником було припинено. З моменту припинення шлюбу кривдник вчиняв дії щодо постраждалої особи, які мали характер домашнього насильства, вдавався у переписці до відкритих погроз, образ, приниження честі та гідності, застосовував нецензурну лайку, називав непристойними словами постраждалу особу, її родичів, вживав лексику, недопустиму у нормальному людському спілкуванні.
Рішенням суду першої інстанції заяву задоволено частково, винесено обмежувальний припис. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права полягали в наступному. Протидія насильству у сім`ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а, насамперед, як проблема захисту прав людини і, перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім`ї відбувається порушенням прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства. Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров`ю потерпілої від насильства у сім`ї.
Скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, суд касаційної інстанції визначив належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка. Зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які кривдник застосовує у переписці з колишньою дружиною та малолітнім сином, дає підстави для висновку, що його дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у жертви побоювання за свою безпеку та безпеку своїх рідних і завдає шкоди психічному здоров`ю, в першу чергу, малолітнього сина сторін, судом обґрунтовано заборонено кривднику вести листування, телефонні переговори та у будь-якій спосіб спілкуватись або контактувати через інші засоби зв`язку з постраждалою особою та дитиною. Касаційна скарга кривдника залишена без задоволення.
