Цікаве судове рішення про відстрочку від мобілізації

Питання мобілізації та отримання відстрочок є надзвичайно актуальними на сьогоднішній час.

Позов було подано громадянином України щодо бездіяльності  ТЦК в Хмельницький окружний адміністративний суд. https://reyestr.court.gov.ua/Review/120377592

У своїй позовній заяві Позивач просив визнати незаконною бездіяльність ТЦК щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви від про надання відстрочки від призову на військову службу та зобов`язати  Відповідача  розглянути цю заяву. Позивач стверджував, що має підтави для надання йому відстрочки, подав про це відповідну заяву, але Відповідач її не розглянув. Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву, в якому зазначив , що для розгляду питання про надання/ненадання відстрочки комісією уповноваженою на прийняття таких рішень- необхідна особиста присутність заявника.

Під час судового розгляду було встановлен, що Позивач подавав заяву на відстрочку повторно листом, і йому повторно пропонували з’явитися до Відповідача особисто.

Позиція Суду була наступною.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” від 25.03.1992 №2232-ХІІ(Закон №2232-ХІІ). Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Відповідно до ч. 10ст. 1 Закону №2232-XIIгромадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

• прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
• проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України – за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
• проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
• виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Пунктом 11ст. 38 Закону №2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Приписами пункту 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

На думку Суду Відповідач мав надати рішення про надання відстрочки або про відмову в наданні відстрочки.  Суд наголосив, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

При прийнятті рішення суд врахував, що бездіяльність – це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду справи 15.07.2024  Судом винесено рішення про задоволення цього позову.

На мою думку дане рішення започатковує формування судової практики в цьому питанні, якщо звісно не буде оскаржене в апеляційному порядку та в подальшому скасовано.  У мене виникають питання чи буде ефективним способом захисту такий позов? Адже рішення суду не зобовязує вирішити питання більш суттєво надати відстрочку чи ні, а зобовязуєю Відповідача розглянути таку заяву та надати відповідь, яка може бути і негативною. Адже, знайти причину для відмови у питанні наданні відстрочки можна і така причина може полягати не лише у відсутності підстав, а й бути формальною (забули підписати заяву).